| Главная | Новости | Материалы | Документы | Персоналии | Ссылки | Контакты | Гостевая |
ПРОТОПРЕСВІТЕРУ О. ГАВРИЇЛОВІ КОСТЕЛЬНИКУ
Неначе блискавка посеред чорних хмар з'явився Ти на
Галицькій землі - вчений і філософ, історик і поет, шукач і проповідник правди,
слуга Божий і слуга народу.
Вернувся Ти додому з українського острівця на
слов'янському півдні, з далекої Бачки прийшов до нас. Розглянувшись довкола,
побачив темряву й нужду, неволю давню і важку, безпросвітну. Страждав у ній
трудящий наш побожний чоловік - нащадок осмомислових полків, потомок панщизняних
кріпаків, заморений голодною бідою і затуманений корчмою. В неволі віковій він
перестав уже сам собою бути...
Серце кров'ю закипіло в Тобі, снага духовна
сколихнулась, спалахнула воля до важкої праці. Ти став у нас євангельським
плугатарем, що, взявшись за чепіги плуга, не оглядався вже назад. Ти дотягав
спасенну борозну, започатковану Шашкевичем Маркіяном: тамтой будив зі сну, а Ти
допомагав розбудженим, на ноги ставши, пізнати правду Божу, під її промінням
виходити на простір волі, єдності духовної з рідним народом.
Ти був пророком
правди, копи повів Червону нашу Русь до Києва і нагадав про рівного апостолам
просвітителя нашого святого Володимира, про споконвічне Православ'я наших
прадідів. Які-то незбагненні шляхи Господні! В муках матері родиться на світ
людина. В боротьбі із злом на світ приходить правда і воля. Стражданнями і
навіть смертю стверджується на землі велика і спасенна ідея.
"Христос
постраждав за нас, лишивши нам приклад, щоб ми йшли його слідами" /1 Петр.
2,21/. Апостоли й численні мученики стражданнями, подвигами й смертю засвідчили
непереможність Божої правди. І Ти упав під Божим храмом за правду Божу, якій
віддав усе своє життя, за правду, що "засіяла з висоти Востока", за святу нашу
єдність в Церкві Православній.
Ні кари, ні прокляття не спинили Тебе на
шляху до правди. Від брудних рук ворогів її Ти впав під храмом Божим, де "пісню
Богові" співав до самої смерті, на землі, яку любив усім серцем...
З
глибокою вірою в правду Твого життя, з побожною шаною до святої жертви Твоєї ми
продовжимо просту путь Твою і дійдемо по ній до перемоги Христової правди, що
визволяє, до торжества правди Православія!
Н. Любомирський
/Журнал "ПРАВОСЛАВНИЙ ВІСНИК" № 9, 1958, стор.
278./
Взято с: Сайта Львовской епархии
Главная | Новости | Материалы | Документы | Персоналии |
