По-перше,
було вирішено перенести митрополичу кафедру УГКЦ зі Львова до Києва, де на лівому (символічно!) березі Дніпра буде збудовано великий "патріарший" собор УГКЦ (до речі, земельну ділянку у 6 га вже виділено київською міською владою). Коментуючи цю подію, глава уніатів кардинал Любомир Гузар сказав, що УГКЦ отримала можливість, "про яку ще зовсім недавно ніхто не наважувався навіть мріяти… У зв'язку з цим Українська Греко-Католицька Церква, після двохсотлітнього перебування далеко від Києва, хоче перенести осідок свого Глави в столицю України і звести для нього належний храм, відповідну резиденцію". Далі кардинал Любомир Гузар оголосив "вселенський" збір коштів на "спорудження патріаршого храму, а згодом і приміщення для осідку Глави нашої Церкви в Києві" та наголосив
кінцевій меті цієї місії: "Сьогодні через роз'єднаність Христової Церкви таких осідків у столиці є багато. Сподіваймося, що колись, з Божою допомогою,
Глава єдиної Української Церкви засяде в соборі Святої Софії, символі нашої єдності". А щоб ні в кого не виникало сумнівів про
підлеглість "єдиної Української Церкви", кардинал нагадав, як "наприкінці ХVI ст., коли українські владики, розуміючи нестерпне становище християн візантійського обряду, вирішили підтвердити свою єдність з Римською Апостольською Столицею і з Наступником св. Апостола Петра. Власне, тоді почалося трагічне роз'єднання Київської Церкви, яке триває і досі.
В Україні утворилося дві Церкви: та, що об'єднана із Наступником Апостола Петра, і та яка, внаслідок сторонніх впливів до цієї єдності не пристала, - крім цієї відмінності, дві частини київського кореня практично нічим не відрізняються".
Крім цього, було прийнято рішення
про утворення Донецько-Харківського екзархату УГКЦ шляхом виділення його зі складу Києво-Вишгородського екзархату та висвячення ще трьох уніатських єпископів, двоє з яких отримали "підпільну" освіту, а один - громадянин США. 11 січня це рішення підтвердив Папа Римський Іоанн Павло II - глава Римсько-Католицької Церкви, частиною якої, до речі, є Українська Греко-Католицька Церква.
Також було прийняте
"Пастирське послання Синоду єпископів Києво-Галицької митрополії Української Греко-Католицької Церкви до вірних і всіх людей доброї волі з нагоди виборів", в якому християнський обов'язок брати участь у виборах виводиться з Четвертої Божої Заповіді. Наскількі нам відомо, Четверта Заповідь гласить "пам'ятай день Суботній… день сьомий Субота - Господу Богу твоєму…" Можливо, автори послання помилилися, бо на початку послання вони цитують П'яту Заповідь Божу, а, можливо, "четверта заповідь уніата" гласить "пам'ятай день виборів…" У всякому випадку - це дуже символічно.
І наостанок, єпископат УГКЦ звернувся "до вірних і всіх людей доброї волі
з приводу надмірного вживання алкогольних напоїв". А ось з цім, дійсно, неможливо не погодитися.
То, може, краще об'єднати зусилля у служінні своєму народові, ніж витрачати сили на приведення цього народу до унії з Римом. Бо, як свідчить 400-річна історія католицької експансії на Схід, більшість народу України вважає себе православними, і як тільки скінчаться "ватиканські гроші" та західний контроль над Україною, наші брати і сестри неодмінно повернуться до батьківської Православної Церкви, до якої вони належали ще за часів святого рівноапостольного князя Володимира.
ВНИМАНИЕ! При использовании материалов просьба давать ссылку:
"Пресс-служба Украинской Православной Церкви",
а при размещении в сети Интернет - гиперссылку на официальный сайт Украинской Православной Церкви:
http://www.orthodox.org.ua